Так, були діви в наш час

13

«Куди ми котимося?», «Бесстыдницы!», «А ось у наш час…» — такі одкровення кожен чув від знайомої бабусі-пенсіонерки. Але ось у чому штука — я на них не ображаюся, адже мої 24 вже хочеться заскрипіти: «А от пам’ятаю, як колись…»

Колись, ще в дитинстві, я вперше побачила вокзальних повій. Так от, тодішні «метелики» вели себе гідно і виглядали пристойніше (навіть дорожче!), ніж сучасні світські курки і розпусні малолітки.

Колись слово «сука» вважалося образою, а за «повію» без роздумів надавали по морді і переставали вітатися. Мене коробить, коли дві блондинки при зустрічі з чмоканням цілуються і весело волають: «Ги-и, сучка моя кохана!» Мене пересмикує, коли быдловатый хлопець кричить: «Ах ти курва!», а його супутниця лише ліниво цідить: «Ка-азел…»

Коли-то весілля було справді весіллям —красивою грою в непорочну наречену і благородного жениха. Я ніколи не звикну до нареченим бабам на восьмому місяці вагітності. І до того, як свіжоспечений чоловік під час танцю тримає молоду дружину за сідниці, залишаючи на білосніжній сукні спітнілі відбитки, а вона дивиться на чоловіка з розчуленням.

Коли-то я обожнювала гортати мамині журнали мод. Зі сторінок на мене дивилися жінки в різнокольоровому одязі — усміхнені, серйозні, мрійливі, придуркуваті, горді. Зараз я бачу в журналах одне і те ж грубо нафарбоване обличчя, один і той же млосно-бл$#ський погляд, одну і ту ж позу з прогнутою спиною і випнутими дупою. Те ж саме по телебаченню. І в інтернеті. І в житті.

Це що, сучасний ідеал — безмозглое доступне бидло жіночої статі? І це бидло вже перестала вдавати, що, крім статевого акту, вміє робити щось ще.

Мене задовбали. Мені страшно.