Ви всі на одне обличчя

50

Працюю в сервісному центрі з ремонту стільникових телефонів. Дзвонить телефон, я беру трубку.
Я: Сервісний центр, здрастуйте!
Клієнт: Я вам тут телефон здавав в ремонт, три тижні тому, а ви мені досі не телефонуйте!
Я: Назвіть номер квитанції.
Клієнт: А я її загубив!
Я: Ну тоді назвіть прізвище та модель телефону.
Клієнт: Ой, дівчина, там такий телефон, нокія, чорненький, на Іванова Івана Івановича!

Ну так, чорненький телефон нокія така рідкість в наші дні! Що робити, лізу в базу і починаю шукати. За останні п’ять років (а саме стільки зберігаються записи в базі) нам з такими ім’ям, прізвищем та по батькові чорненький телефон нокія не здавали.

Я: Вас в базі немає. Подивіться, може знайдете гарантійний талон від телефону, я не можу знайти квитанцію вашого прізвища!

Проходить дві години.

Клієнт: Я знайшов! Nokia N72! IMEI 35*************.

Знову лізу в базу. Ні! Клієнт починає кричати, що він нам його здавав, він не божевільний, ми ще в нього брали передоплату, дві тисячі! Починаю підозрювати щось недобре, тому що видати квитанцію, не занісши дані в базу я не могла, та й передоплату ми не беремо.

Я: А ви точно впевнені, що здавали телефон саме в НАШ сервісний центр?!
Клієнт: Я не впевнений, ми з приятелем тоді випили… Мабуть, запитаю у таксиста, який сервісний центр він мене відвозив.