Ви мені ніхто і звати вас ніяк

13

Дратує, коли фактично незнайомі люди лізуть з абсолютно нетактовними питаннями.

У мене своя маленька перукарня, і кожен другий клієнт просто зобов’язаний запитати: «Че, народ-то до вас ходить? А на оренді чи свій? А скільки заробляєте? А че в такому місці відкрилися?» А бабусі ще люблять в кінці додати коронне: «Заміжня-то піди? Як немає? Треба заміж, нічого в дівках сидіти! Нічо, що молода, я он у 16 років знайшла нареченого, нехай і алкоголіка! Іди в клуб, там нині молодь шукає наречених! І дітей тобі треба!»

Яке вам діло до мого життя? Своєї немає? Я бачу вас в перший раз! Я не зобов’язана відповідати на подібне, але всі чомусь ображаються! «Ми ж по-доброму запитуємо!» Це некоректні запитання, і своїм знайомим за подібне я можу і стусана дати. Вас же рятує, що ви старше і до того ж мої клієнти, тому я, ввічливо посміхаючись, йду від відповідей, але знайте — ви мене жахливо задовбали! Я все, панове!