І нам не до сну

83

До години ночі слухала крики: «Росія — чемпіон!» У хокей виграли, чи що.

Люди, які кричали, не брали участь в цьому. Вони не ганяли шайбу, не займалися спортом, вони взагалі нічого корисного і цікавого не зробили. Але про перемогу сповіщений був не просто весь двір, а весь мікрорайон. Кричали так, що тряслися скла.

Ви, окрім як кричати, нічого більше не вмієте. Чомусь ці хокеїсти не кричать під вікнами — вони справу роблять. А ви кричите. І все. І вам здається від цього, що ви теж причетні до цієї радісної події (а по факту — тільки до несамовитого поведінки).

Наступного разу, коли вийде книжка улюбленого автора, піду до таких недолюдей під вікна і буду волати:

— N. випустив нову книгу!

А що — радість…