Ті ж яйця, тільки зверху

68

Днями відбулося вкрай неприємне для мене подія. Не повірите, але в центрі міста-мільйонника в мене кинули сирим яйцем з балкона житлового будинку. Потрапили в голову. Вже уявляєте, як це приємно? А ще боляче. Люди, що проходять повз, подивилися на балкони і пішли далі. А я залишилася обтікати на тротуарі.

Добре, що яйце було тухле, добре, що я була в кожанці, добре, що у мене були з собою серветки. Пертися в спеку через півміста додому з яєчної маскою на волоссі було просто очешуенно. В туалет найближчого кафе мене не пустили — тільки для клієнтів. А ще я запізнилася на співбесіду. Сказала, що кинули яйцем, так ейчар тільки посміявся — ну як так, центр, які яйця? А ось такі…

Рівно за пару секунд до я сховала свій планшет в сумку. Якби яйце прилетіло в нього залишилася б без телефону, інтернету і мобільного офісу. Розбитий, старий, але грошей на новий у мене немає.

А тут була новина — хтось викинув з вікна кавун. І не кудись там, а прямо на машину. Власнику потрібно відновлювати дах, багажник і заднє скло. Чи Не занадто це для дурної витівки?

Якщо хтось бовкне, мовляв, діти ж, дурні, я скажу: всі були дітьми. Але мене мама завжди, з самого юного віку, вчила думати про інших людей і про наслідки моїх Екшн , а також подумки ставити себе на місце людини. Приємно це буде? Смішно? Який мені толк в тому, що комусь буде боляче й ніяково? Пізніше приєдналися лекції про закон бумеранга — як гукнеш, так і відгукнеться.

Сподіваюся, в цих недалеких діток хто-небудь теж шпурне яйце, бажано тухле і не одне. А родятлам цих створінь порада: не вчіть дітей бути егоїстами і диваками на букву «М»!