«Ти» як ознака сорому

34

Задобали старперы-грамотії, які чомусь думають, що можуть диктувати мені правила спілкування з дитиною.

Нехай дитина сусідський, а я не мати, а репетитор з англійської. Так я усіх дітей своїх друзів репетирую за символічну плату, а хто бідний, тих і за так. Усіх своїх теперішніх учнів я з пелюшок знаю; по молодості була їм «тьотя Свєта» і на «ти», а вже коли їм по 14, так просто «Світла». Якщо раніше я їм ліпила пасочки, то тепер вчу йоху вертіти і перса в АТ або WoW грамотно прокачувати. Їм мене «тіткою» називати якось не з руки: я ж для них все одно, що старша сестра. Їх родаки мені їх так і скидають, поки самим колись. Своїх-то нема в мене, а «Світла поганому не навчить, слухайся Світла». Вони і раді.

Перед вереснем взяла двох навчити по інглішу. Займатися вирішили у дворі — там столик і лавки вкопані. Краще на свіжому повітрі, поки тепло. Розклали зошити, підручники; переводимо, вчимо, пишемо. Раптом баба якась. Не своя, не сусідська, діти її не знають, я теж.

— Займаєтеся?

Ні, мля, траву куримо. А то не видно?

— От і молодці! Ну, займайтеся, займайтесь…

Ну спасибі, дозволила! А сама стоїть і дивиться. Ніби не розуміє, що при стороннього з дітьми працювати не можна: психують і мнуться. Але нічого, я продовжую. Один із хлопців каже:

— Світло, я тут не розумію, поясни…

Бабка штовхає мене в бік:

— Твої?
— Ні, сусідські, — відповідаю чесно. — А я так, репетитор.
— Репетитор — це воспитательша, значить?
— Ну, напевно, так…

Пожувавши губами, бабка починає горланити:

— Так що ж ти їх, дівка, розпустила? Адже ти старше йих, а вони тобі «ти» говорять! Ганьба!

Хлопцям стало прикро, як бабця мене при них «дівкою» величає. Один, що побойче, не стерпів:

— Світла не дівка, вона наш друг!

Може, що непристойне про слово «дівка» подумав… Бабця разохалась:

— Ах ти! Ах ти! Сопля, а туди ж! Зі старшими сперечається! Ти б і мені «ти» сказав, а?

Хлопчик відповів чесно:

— Вам не сказав би. Ви чужа. На «ти» тільки рідних звуть.

З аханьями і оханьями бабця пішла. Але діти були порушені, а урок зім’ятий. Ми тебе просили нас повчати, стара? Яке тобі діло? Задовбали такі.