Сумка спотикання

357

Дівчина, пояснюю, що ж це за «дивна релігія», яка особисто мене змушує знімати сумку з плеча в метро. Секта називається «Здоровий глузд».

У вас ніколи не витягали в метро з сумки гаманець? Телефон? Фотоапарат? А дно сумки не прорізали в товкучці, псуючи річ і витягуючи вміст? Вітаю, я дуже за вас рада. А ось кількох моїх знайомих в метро обкрадали. У набитому до відмови вагоні, коли тички прилітають з усіх сторін, це зробити не так вже складно, а ось захищатися від подібного вже проблематичніше. Сумку потрібно або притискати до грудей, що не завжди зручно, або, так-так, просто опустити до колін, так як людина, раптово приседающий в переповненому вагоні, відразу приковує увагу. Ось так все просто.

Повірте, дівчина, мені щиро шкода вашу спідницю, але телефон і планшет, що лежать в сумці, мені шкода більше. Тому, що вони мої. Дивитися, куди направляю сумку? У годину пік, коли в вагон заносить хаотичною ордою і тисне з усіх боків? Зазвичай в цій ситуації я намагаюся прибитися до стінки або дотягнутися до поручня: намагатися одночасно залишитися на ногах, не порвати про чужі випирають кінцівки навушники і не уперти свою сумку в чиюсь спідницю — вище моїх сил.

Одягайтеся в метро простіше, дами, і буде вам щастя.