Творчість бездуховно

353

Я часто спостерігаю, як зовсім безневинні дитячі захоплення натикаються на незрозуміле протидію з боку батьків.

Батьки моєї подруги рвали і нищили її малюнки, в її відсутність забрали і продали гітару: мовляв, дуром нудьгуєш замість того, щоб вчитися.

У колеги батьки вилучали усю літературу з програмування, знищували правдами і неправдами встановлюються на комп’ютер компілятори та вихідні коди програм. «Він же свихнется!»

А я з дитинства захоплювався електронікою. І якщо спочатку все було добре, то одного разу я повернувся зі школи і виявив, що кудись пропало все — деталі, інструменти, паяльник, тестер і навіть з таким трудом привезений з іншого кінця країни осцилограф, який мені подарував родич-радіоаматор. Батьки, як виявилося, дуже боялися, що я спаяю що-небудь не те, і їх посадять.

І ось зараз їду, а навпроти мене дві тітки. Одна скаржиться інший на те, що син занадто багато читає; мало того, вона знайшла у нього зошит, де він пише фантастичні розповіді про інші планети. Треба, напевно, вести його до лікаря…

А потім всі скаржаться: чому їх дорослих дітей цікавить тільки спиртне?